У 1905 році Корея підпала під юрисдикцію Японії, і у 1910 році Японія повністю приєднала Корею до своєї імперії. Після капітуляції Японії у 2-й світовій війні, Корея була окупована у 1945 році двома державами, які раніше оголосили стан війни з Японією, — СРСР зайняв північну частину країни, США зайняли її південну частину. Цей поділ мав тимчасовий характер, були плани щодо об‘єднання країни у майбутньому. У двох зонах впливу з часом відбулися заснування 2 різних урядів, — комуністичний північнокорейський та капіталістичний ліберальний уряд у південній частині.
15 серпня 1948 року південну частину Кореї проголошено Республікою Корея. У свою чергу північні комуністи проголосили північну частину країни Народною Демократичною Республікою Корея 9 вересня 1948. Жодну сторону не задовольняв такий розподіл країни, почались сутички, громадянська війна та Корейська війна, яка розпочалася нападом Північної Кореї на Південну.
Війна тривала до 1953 року і стала найкривавішим конфліктом після Другої світової війни. За Угодою про перемир'я, підписаною 27 липня 1953 року, Північну і Південну Корею розділяє військово-демаркаційна лінія, по обидва боки якої проходить демілітаризована зона загальною шириною чотири кілометри.
Офіційною ідеологією держави є ідеї чучхе, яку її творці — Кім Ір Сен та Кім Чен Ір визначають як «філософську ідеологію, в центрі уваги якої стоїть людина».
У липні 1972 року було підписано Спільну заяву Півночі і Півдня, в якій було зафіксовано головні принципи об'єднання: самостійно, без опори на зовнішні сили; мирним шляхом; на основі «великої національної консолідації». Об'єднання країни в Пхеньяні бачили шляхом створення конфедерації (Конфедеративна демократична республіка Корея) за формулою «одна нація, одна держава — дві системи, два уряди».
У 1991 році КНДР і Республіка Корея уклали Угоду про примирення, ненапад, співпрацю і обміни, в 1992 році прийняли Спільну декларацію про денуклеаризацію Корейського півострова.13—15 червня 2000 року у Пхеньяні відбувся перший в історії міжкорейський саміт. За його підсумками голова Комітету оборони КНДР Кім Чен Ір і тодішній президент РК Кім Де Джун підписали Спільну декларацію Півночі і Півдня (15 червня), що нині розглядається як основоположний документ у питаннях об'єднання на довгострокову перспективу. У декларації, зокрема, мовилося про намір сторін добиватися об'єднання країни «силами самої корейської нації».
2-4 жовтня 2007 року у Пхеньяні пройшла друга міжкорейська зустріч на вищому рівні, за підсумками якої Кім Чен Ір і президент РК Но Му Хьон підписали «Декларацію про розвиток міжкорейських стосунків, мир і процвітання», що розвиває ідеї і принципи Спільної декларації 2000 року.
Характерною особливістю розвитку політичного діалогу Півночі і Півдня залишається нестабільність. При цьому міжкорейська економічна співпраця останніми роками розвивається достатньо стійко. Обсяг торгівлі між Північчю і Півднем у 2007 році склав близько 1,5 мільярдів доларів США. Найбільшими поточними проектами є Кимгансанська туристична зона, Кесонська промислова зона, з'єднання залізниць й автомобільних доріг Півночі і Півдня на східному і західному узбережжях. Крім того, Південна Корея надає Півночі значну економічну і гуманітарну допомогу. У 2007 році Пхеньян отримав від Півдня 400 тисяч тон рису на кредитних умовах.
На початку 2013 року британська газета «The Daily Mail» повідомила, що у КНДР почався голод, внаслідок якого загинуло близько 10 тисяч осіб, і зафіксовані випадки канібалізму.
У державі одночасно існує й відсутня посада президента: ним довічно проголошений Кім Ір Сен, який помер 1994 року. Його син, Кім Чен Ір, довічно проголошений Генеральним секретарем Робітничої партії КНДР. Він помер у 2011.
Політична система Північною Кореї є прикладом зразкового тоталітаризму у класичному (за К. Марксом) варіанті крайнє азійської деспотії. КНДР є останньою після розпаду СРСР та комуністичного блоку досі нереформованою «комуністичною» країною. Формально Північна Корея вважається однопартійною республікою, але в дійсності нею самодержавно керує єдина особа — «вождь» та диктатор з клану Кімів (від 2012 року це Кім Чен Ин — онук засновника держави Кім Ір Сена та син його спадкоємеця Кім Чен Іра). Згідно з Конституцією 2009 року КНДР — це «революційна і соціалістична» держава, що «керується у своїй діяльності ідеєю чучхе та ідеєю сонгун». Практичне керівництво країною виконує верхівка правлячої Трудової партії Кореї трудова партія Кореї має у своїх рядах приблизно 3 млн членів і домінує у всіх аспектах повсякденного життя Північної Кореї.Поточний очільник країни, Кім Чен Ин, займає спеціально створену для нього посаду Першого секретаря Робітничої партії КНДР.
Немає коментарів:
Дописати коментар